Кому сонце світить, коли ніч приходить?
Проміння ковтають миттєві вітри.
У пошуках світла зіниці тривожать,
а в небі плоскім, місяць зорі виводить
пером золотистим,
немов від руки.
Я в спалахах ночі гублюсь, як комета.
Чорнію, темнію, вмираю, боюсь.
Продертись б туди,
по той бік,
аж до неба,
до раю, до раю...
по липах і вербах.
До неба.
Хоч там світлом сонця нап'юсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271784
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.07.2011
автор: Іванна Шкромида