Осінній лист зриває вітер злий,
Кружляє і кида його на землю,
Холодний дощ, прошу тебе не лий,
Я ще в собі давно надію теплю.
А роки невблаганно пролітають
Якась песаль снує моє життя,
Бо час біжить і марно пропливають
Мої думки - безпдідне каяття.
Вплестись думками в плетиво доріг
І розчинитись у блакиті неба,
І не пускати сумнів на поріг,
Непрохана печаль мені не треба.
Не треба, я давно уже одна,
І нікому сказати про свої печалі.
Вірші й мої, думки із вами я сама,
Зі мною ви летіть за обрій в сині далі.
:)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271716
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.07.2011
автор: Татьяна Камыш