Не лікуй мене- це безкорисно,
пусти! я сам піду! не заважай!
та знай що більше не повернусь
я більш не твій на це зважай.
В свідомості зірви усі фіранки,
всі шибки й двері вибивай
хоч трохи світла, в підсвідомість
мені не шкода, забирай!!!
топчи дороги милосердя,
хоч врядчи знаєш що це є
і забирай набрякшу совість,
вона в мені уже гниє
придумай ліки, дуже прошу
бо біль не сила приховать
напевно все що наболіло
я мав давно вже поховать...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271693
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.07.2011
автор: Stepanko)