Милая Зіронько!Світлая,ясная!
Чом ти не світиш мені?
Чом я на світі такая нещасная,
Ходжу,неначе у сні.
Зійди на небо,ласкава та ніжная
Та освіти мені шлях.
Бо моя доля такая невтішная,
Б*є мені в серденько цвях.
Хоч на хвилиночку вигляни,Зіронько!
Стане мені веселіш.
Стану щасливою,хоч на годиноньку.
Зійди,благаю,скоріш!
Линуть за обрієм сірі хмариноньки,
Стало темніти в очах.
Тільки не видно яскравої Зіроньки,
Зникли надії в думках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271678
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.07.2011
автор: Лунная соната