Світ застряг у тобі
Нагло і голо
Шабутів сяйвом прожекторів(очей)
Винуватець тепла із середини
Повітряне поло
І ще безліч примарних речей
Світ заплутав тебе
І тепер – не вода, а ввічливість
Вимагають щодня певних дій, прокидань
Світ проріс у тобі чорно-смольними рівними дредами
Без докорів сумління і жодних вагань
І тепер нереально пронюхати
Де ще ти, а де виріс він
Світ – крутий чорний дядько із путами
Наче знятий з канатів дзвін
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271456
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.07.2011
автор: Наталка Тактреба