(близькій та коханій людині в День ЇЇ бірюзового Народження!)
Порозпихай видимі та уявні метелики у рукава.
Вдягнися у все бірюзово-бузкове і ну танцювати джаз.
Не діли своє серце суцільне на три, на п’ять, чотири… й на два.
(серед зір потаємних й кватирок розкритих не знайдеться нас)
Позіхай, затуливши розчулені очі своїми руками,
Бо із звуків твого нерозкритого рота лунають дива.
Не сумуй між журливих людей чи пустих засмальцьованих банок…
Я повторюю… своє серце цілим зостав… не розділюй на два.
Кожен день на світанку у сни поринай (в забуття)… без Морфея,
Бо сама ти у змозі створити у сні й на яву кращий світ.
Помах крил з рукавів, бірюзово-бузкова чарівна ти фея…
Поринай у достойні серця й зоставляй в них невидимий слід…
(як в моєму блакиттю очей залишила на тисячі літ)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271423
Рубрика: Присвячення
дата надходження 22.07.2011
автор: Троянда Пустелі