Вечірня ранимість

Скільки  ніжності,  скільки  завзяття
стільки  горя  і  стільки  сум'яття..
"Що  зі  мною?"..а  ти  не  хочеш
сам  побачити  рідні  очі?..
 Може  в  них  вся  печаль  розлита,
може  щастям  в  них  грає  вітер..
 І  з  тобою  несамовиті,
та  без  тебе  росою  вмиті..
Ти  прийдеш,  обіймеш,  залишиш,
ледь  порушивши  мою  тишу..
Скільки  часу  я  намагалась
стати  сильною..дарма,  не  вдалось...
 Знову  вечір..і  знов  у  віршах
 виливаю  я  серце  ніжне..
 Надто  ніжне..і  надто  раниме..
 Позабудь  мене,прошу,  Милий!..
Як  не  зможеш  мене  забути-
разом  бути..Нам  разом  бути!
Ні  на  мить  тебе  не  залишу..
"Тільки  б  віри.."-  промовлю  в  тишу...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271384
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2011
автор: mystery