Коли стаєш ти із постелі,
то не зводиш погляду із стелі,
подумки обіцяєш щось не робити точно,
це останній раз, це остаточно.
Однак брехня завдає удару,
і шле тебе на люту кару,
а правда чим то краще?
бо скаже, що ти ледащо.
І не виправишся ти нізащо,
ну хіба, або хіба що,
та чи змінишся насправді,
і життя попливе по правді.
Потече привдивою рікою,
і лиш тоді розминешся із бідою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271305
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.07.2011
автор: EroS