Якби ж то можна той пароль
В дитячі сни мої зламати,
Де я,замріяна Ассоль,
Стою у ситцевому платті
І виглядаю корабель
На тому березі,на тому,
Де сонце промінь-акварель
Розбавило по дну морському.
І тануть цяточки вітрил
Пелюстками троянд багряних
Серед блакитної імли,
В легких обіймах океану...
Всміхнеться фея,мов крізь сон
Промовить гучно "крібле-крабле"-
І понесе за горизонт
Мене омріяний кораблик.
І стане цяткою причал
Серед безмежжя океану,
Де я,замріяне дівча,
У платті ситцевому тану!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271260
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.07.2011
автор: Наталя Данилюк