[аварійний вихід]
Визначеність тіла.
Може так хотіла
Виплисти з ріки
Своїх дум і сили,
Щоб її зустріли.
Тихим співом своїм
Небо і птахи.
[аварійний вихід]
Може, всі щасливі
Вже давно і тільки
Ждуть як відійти?
Я не вірю Богу,
Я не вірю стріхам.
Знаю те, що вихід
З себе не знайти.
[аварійний вихід]
Поплетуся далі,
Мов у горизонту
Є ключі від неба,
Тверді і душі...
Я ітиму просто.
Я іду, бо треба
Жити, щоби вмерти,
Взнавши світ в собі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271053
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.07.2011
автор: Хельга Ластівка