* * *
Буденну мить життя –
Годує мати сина,
Торкнувся погляд мій,
Очей не відпускає.
Душа від дива впала на коліна,
Бо відчувала – всесвіт оживає.
Не пропустіть благословенну мить…, держіть,
Любуйтеся…, схопіть, коли приходить.
І бійтеся, що мить повз вас летить,
Життя вчорашнє в небуття відходить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271049
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.07.2011
автор: СИНЕВІР