Моя, Біла самота,
ти мені і друг, і ворог...
Я роблю останній порух...
у закоханих моста...
Це ілюзія, доволі!
В мені волі не без волі,
а ні грама, і нема...
Моя, Біла самота,
загубись, прошу в незнанні...
Мука змучена в коханні...
Я лишилася одна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2011
автор: Любомила