Ти йшла у темряві, а він постукав
Жахливим кроком у імлі,
Безпомічними стали руки,
І страх розплився по землі.
Не тільки біль - приниження проріже
Свідомість, волю, почуття.
Ніхто ці рани не залиже,
Лиш млосний спокій небуття.
Пройти крізь це, залишитись в житті,
Пробігти повз дорогу в небо,
Забути вбивчі миті ті:
Лиш спогадів про це не треба.
Та друге серце у тобі
Щосили будить чорний спомин.
Той демон, що напав в пітьмі,
Живе в тобі вже несвідомо.
Невинна хоч, та частка зла в тобі
Крізь тіло проклада собі дорогу.
Пустити зло у світ в журбі,
Чи вирізати злодія з порогу?
Довічна мука - для кого?
Диявола заради чи для бога?
Ні, смерть прийме за татуся свого!
Заради інших ця пересторога.
Не стане більше в світі зла,
Не мучитимуть більш нікого
Народжені з-під чорного крила -
Зачаті проти волі бога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270928
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.07.2011
автор: Ліна Поваляєва