Вже мабуть стала звичною тиша
Хоч і здається, що поряд хтось є
Та лиш розчинені двері колишуть
пориви вітру… Нема вже старого портьє…
Немає старого… не змащені петлі
Самотньо і гірко сходи риплять
І на не заслані зранку постелі
Бездомна кішка вже моститься спать…
Отак і в житті… нам бракує деталей
Чогось незначного, що й не помічав
Як зошит в клітинку, що без вертикалей
Як начебто виграв… а в серці програв…
Ти ж начебто виграв… та серце не вірить
Не слухаєш долю – «дурня ото все!»
Та потім у щасті знайдеш купу дірок
І думка осяє: «Воно ж не моє…»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270893
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2011
автор: NatalieFlower