Про метелика, вапняк, вірші і… бозна-що…

Гірко...
В  роті  також,  від  паління  моїх  сигарет,
 тільки  дим,
тільки  вогник  смішний!  від  круглої  цяточки  …

Як  у  суботу  не  буде  дощу,
-  то  помре
мій  дивний  метелик
з  прозорої  скляночки…

Він  просто  хотів...
 щоб  дивитись  крізь  скло,
було  парко  йому
в    півлітровому    домі.

Я  його  похороню
 в  своєму  саду...
у  могилці  із  віршів
насипаних    мною.

Цей  метелик  не  жив…  Йому  бракувало  світу,
Він  не  знав,  що  то  воля,  і  що  то  полон,
 бо  зроду
штучним  був...  І  крильця  його  з  сталактиту,
і    дивитись  на  сонце  не  вмів,  пам'ятав  тільки...
 воду.  

Ну,  то  що,  і  кому  це  потрібно  було?  
 та  й  навіщо  отак?
дивний  витвір  природи  принестИ
 із  печери,
а  я  вірила  в  те,  що  метелик  не  просто
вапняк,
так  від  віри  лишаються  вірші  на  білім...
 папері.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270764
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.07.2011
автор: Лана Сянська