Сміюся крізь сльози і біль огортає свідомість,
Хотів я спокою, а маю сьогодні натомість,
Глибоку утрату і біль від тупої коси.
Засмучені очі не можуть дивитись на сонце,
Скривавлені ноги не можуть пронестися крок,
Лиш поглядом хилюсь у біле відкрите віконце,
Не можу позбутись від злих, непотрібних думок.
Чекаю промінчик, що світло приносить у темінь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270639
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.07.2011
автор: Дефектоскопіст