за вогким поворотом руки з'являються промені
за суботою ще один тиждень
за тобою наступна весна
так хочеться раз по раз чогось випити
чи то горілки чи то терпкого вина
що ладен згвалтувати цей космос
давай продовжувати цю безкінечну мовчанку
із тишею
так простіше мислити
і бігати щораз по колу
будь ласка не вішай на гачки ці слова
не згортайся як кров після алкоголю
законцервуй їх на потім
набери жменю повітря в легені
і крикни в повен голос
наголо
перев'яжи рани бинтами і вдягни щось
тепле й комфортне бо буде ще осінь і буде зима
можливо раптова
хто його зна
зачепилась наче пилом сльоза за
повітря і так немов би навмисно
завмерла на кілька зрадливих секунд
ми йшли проти гіркого сонця й
нестерпно пекучого вітру
що промені вплітались у волосся магнітами
і ми шукали ночлігу
ми шукали води і любові
що аж вужі сплітались в клубки
і місяць cповзав за нашими спинами
за вогким поворотом руки
збігає краплина води по руці
і коні у полі пасуться
і сурми сурмлять надвечірніми звуками
я не знаю що буде далі але
щось неодмінно буде
але то не є настільки важливим
щоб зупиняти цей потяг стоп-краном
вже ранок
цікаво а чи можна тебе цілувати
і водночас запивати вином?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270529
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.07.2011
автор: Роман Штігер