*

Я  доторкну  рукою  небо  синє
І  зорі,  як  намисто  розгублю...
Моя  душа  у  юність  знову  лине,
А  я  радію  знову  і  люблю.

Люблю  моїх  журливих  верб  волосся,
Де  загубилося  дитинство  золоте,
В  полях  безкраїх  вітер  гне  колосся,
А  я  не  знаю,  де  той  квіт  цвіте.

У  хвилях  шовку  тішиться  колосся,
А  в  небі  мріють  золоті  зірки.
В  моїм  житті  дитинства  відголосся  -
Народжені  віршовані  рядки.

І  вітер  знову  буде  шепотіти,
Що  я  ще  зовсім,  зовсім  молода:
Умію  ще  у  мріях  я  летіти,
Як  пташка  в  роспросторені  літа.

Долонями  торкаю  чисте  небо,
І  на  зорі  виходжу  в  путь,
Нічого  бшльше  у  житті  не  треба  -
Ось  тільки  б  нам  нічого  не  забуть.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270440
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2011
автор: Татьяна Камыш