Мій Янголе, простіть мене
За те, що палко так кохала.
Любов, як зірка, промайне.
Простіть, що душу не віддала...
Ваш німб, Ваш стан, Ваша рука....
Зостались в пам'яті у мене.
Та зустріч ніжна і палка-
Ось що для мене сокровенне...
Являєтесь у сни мені щоночі,
Я божеволію , втрачаю розум вмить....
Як хочу я побачить Ваші очі,
І серце від безумства аж кричить...
Ви і художник, Ви коханець, музикант.
Ви пензликом мене намалювали.
Ви маєте від Бога той талант,
Що серце Ви навік моє украли.
Який солодкий і п'янкий Ваш аромат,
Коли мене Ви вперше цілували,
Відкрила Вам своєї душі сад-
Ви вже в нім Бог....вже Ви там панували...
І Ви пішли...
Зосталась я одна..
Свої час корективи вносить:
Зі мною залишилась лиш вона-
Меланхолійна , пізня осінь...
Мій Янголе, простіть мене!
За те, що палко так кохаю.
Любов, як зірка, вже не промайне,
Бо й душу мою вкрали Ви , я знаю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270420
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 15.07.2011
автор: ruslana