Сіріє.Надворі уже вечоріє,
Останній промінчик
Тихенько згасає.
І все затихає, уже засинає,
А в серці чомусь
Ніжний щем оживає.
Чого серце хоче?
Химерна наука,
Чогось тишком ниє,
Прискорено стука.
Молочний туман
Із садів випливає
І хвилями котиться
Й тиша зітхає.
Цей вечір весняний
Приніс у долину
Запах духмяний,
І зорі-перлини.
А вітер , що сонечка
Зранку напився,
У вербах заснув,
Бо за день натомився.
І місяць так ясно
З небес заглядає,
Сказати щось хоче
Та мови не має.
Заснуло усе
І плин часу триває,
А ніч володіння
Свої оглядає.
І я вже спочину,
Хоча в цю хвилину
Душа просить радості.
В спогадах лину
У вечір бузковий,
Який буяв квітом.
У юності травень
Загублений літом...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270395
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2011
автор: AlliSSa