Пройшов дощик, як звичайно,
після кохання, лиш біль негайно,
загляда мені в обличчя,
маю надію ти покличеш.
Де ти коли очі мої хворіють,
де твої губи, які цілувати так уміють,
дощ дороги порозмивав,
і в твоєму серці побував.
Я не можу чути брехню коло вуха,
я їх затуляю, я не слуха,
я не зупиняю серця кров,
в твоїх долонях вогонь немов...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270307
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2011
автор: EroS