Три ластівки
перед моїм вікном
кружляли на світанні
і свистіли.
На обрії безхмарнім
сонце зріло –
хотіло,
аби добре було двом…
Прощаючись зі сном,
я прокидався
і дякував Творцю
за світлий день.
Співав пісень,
варив у турці кавцю –
і розгорався
в серденьку
огень.
Як зранку стигне Світ,
анітелень –
то вийди на балкон
І усміхайся.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270297
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2011
автор: molfar