Копицями сіна їжачиться луг,
Сюртук одягає з отави,
А сонце, натомлений літа пастух,
В рожевій зникає заграві.
Позаду клубочиться темряви тінь,
Собою півнеба зайнявши.
Й могутня пітьма завойовує синь,
За обрій, сердешну, погнавши.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269888
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.07.2011
автор: Терен