БУТІК МРІЙ (частина двадцять друга)

Анна  йшла  по  місту  і  намагалася  пригадати  де  вона  могла  бачити  цю  білявку  раніше.  Зпересердя  вона  навіть  не  встигла  побачити  її  обличчя,  адже  тільки  вона  почала  з,ясовувати  стосунки  з  Олегом  білявка  закрила  обличчя  долонями.  "Стоп.  Руки,  вона  точно  бачила  ці  руки  з  вишуканим  манікюром  і  перстнями.  Саша!  Це  ж  Сашина  дружина  і  Олег!.  Вони  ж  не  були  знайомі  -  це  без  сумнівів!  І  чому  вона  так  тримала  його  за  руку?  Може  вона  знає  про  все  і  взяла  його  за  руки  щоб  заспокоїти  перед  тим  як  розказати  правду"  
Анна  побігла  назад  до  кафе.  Їх  там  уже  не  було.  Треба  попередити  Сашу  треба  бігти  до  готелю.  Діставшись  туди  Анна  побачила  машину  Олега.  Здавалося  серце  ось  ось  зупиниться  і  від  страху  і  від  переживань  за  обох  їх.
Анна  не  знала,  що  Саша  засмутившись  продажем  картини  одразу  ж  після  того  як  вони  покохались  поїхав  з  міста.  Його  дружина  Алла  ж  лишилась  щоб  спробувати  повернути  картину.
Анні  довелося  застосувати  всі  свої  чари  і  частину  запасів  гаманця  щоб  вивідати  у  адміністратора  номер  у  якому  зупинився  Саша.  Поки  вона  піднімалась  сходами  в  номері  відбувались  цікаві  події  -  Олега  вже  кілька  хвилин  був  в  номері,  його  господиня  зустрічала  гостя  щойно  вийшовши  з  душу  у  коротенькому  халатику  з  мокрим  волоссям.  Це  було  слабким  місцем  Олега  -  мокре  волосся  завжди  збуджувало  Олега,  а  коли  його  власниця  ще  й  має  настільки  привабливе  тіло,  яке  ледь  приховує  легенький  халатик.  Алла  підійшла  до  Олега  на  відстань  поцілунку  -  але  почала  з  іншого  -  вона  дістала  з  кишені  пачку  купюр  і  сказавши  -  "Це  та  сума  яку  Ви  заплатили  за  картину",  поклала  її  в  кишеню  його  брюк.  Коли  гроші  вже  були  там  вона  не  спішила  виймати  руку,  там  яскраво  відчувалося  враження  Олега  від  її  вигляду  -  і  температура  і  щільність  поза  межами  кишені  вказувала  на  те  що  Олег  дуже  збуджений.  Алла  доторкнулась  губами  до  губ  Олега  і  промовила  -  "А  це  моральна  компенсація  за  те,  що  ви  повернули  картину",  вона  відчула,  що  Олег  весь  затремтів  від  того  дотику  і  не  збиралася  зупинятися.  Смикнувши  за  пояс  і  знизавши  плечима  Алла  дозволила  халатику  сповзти  додолу  і  вже  відверто  стиснула  те,  що  так  зігрівало  її  руку  в  кишені  Олега.  
Тканина  яка  відокремлювала  їх  тіла  була  точно  зайвою  і  вона  не  перестаючи  цілувати  Олега  вирішила  все  взяти  у  свої  руки  і  Алла  не  перериваючи  поцілунку  почала  знімати  з  нього  штани.  Анна  в  цей  момент  саме  підходила  до  номеру  і  побачила  напис  на  бірці  що  висіла  на  ручці  -  "Не  турбувати".  Відсутність  шуму  у  номері  насторожила  Анну.  Вона  не  почула  голосів  -  лише  незначний  шорох,  і  важке  дихання.  Як  то  було  не  дивно  і  наскільки  було  неправильно  Анна  переживала  за  обох  -  і  за  Олега  і  за  Сашу  і  вирішила  увійтив  номер.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269794
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2011
автор: Ledy WinD