Мы сходим с ума не по людям, а по тем моментам, что с ними пережили... (с)
________________________________________
Погляд досі у серці…
/між ребер/
Теплі руки й обійми…
/теж теплі/
Не обчислить, мабуть, навіть Вебер
Чом на три поділилися петлі
Промінь в очі мої зимно-сірі
Ти направив своїми…
/блакитні/
І відчув, що між нами див-хвилі…
Там чи тут… точно знаю…
/у липні/
Відстань в кроки чи символи
/смайли/
Поштовх в бік – ніби постріл…
/між нас/
Недоречно казати і зайве,
Що було б почуття…
та не час…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269669
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2011
автор: Троянда Пустелі