Колись я стану землею...
і буду молитися з нею...
Тремтіти за кожну сльозинку...
упавшу на мою грудинку...
В мені проростатимуть квіти...
небом і сонцем налиті...
Вкриватиму ковдрою з трав...
щоб сон ваш у вічність літав...
Артерії з рік, і струмки – капіляри...
Жива в них вода, ні одні тротуари...
не зупинять мене...
Я жива! Я - Земля!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269612
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2011
автор: Любомила