Ваш сумнів коштував життя. Такого,
Що не тече тягучим киселем.
Незнаного. Інакшого. Крихкого.
Яке мандрує мрії кораблем.
Ні, не потрібна пристрасть до нестями,
Коли крізь виплекане напролом…
Коли пливли б перед очима плями
Й збивався б з ритму серця метроном.
Тож долю кожен маючи строкату
Не скаржимося на тернисту путь.
Запізно вже збагнемо справжню втрату –
Роки в банальній сірості майнуть.
Дотепник на надгробках нам напише
«Спить, в метушні згубивши найцінніше».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269467
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 10.07.2011
автор: Гетманец А