Тихо...тихо...так тихо
зникає у темряві сніг.
Хтось небо просіяв крізь сито
На вічність і хаос доріг.
Кружляє...лягає...і тане
В гарячих обіймах руки.
Здається ще мить і достане
Безмежність моєї щоки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269462
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.07.2011
автор: Ірис