Я померла тієї весни

Здалось  у  вікно,  що  надворі  -  зима,  
а  то  лиш  зима  серед  літа  в  душі.
руді  ліхтарі,  темно-синя  пітьма
І  знову  чомусь  потягло  на  вірші.

І  знову  якісь  недописані  сни…
Колись  наші  сни  ми  писали  разом!
Мабуть,  я  померла  ТІЄЇ  весни,
І  наша  весна  обернулася  сном.

І  чорними  вкрите  навік  пелюстками
Оте  божевілля,  нам  дане  на  двох.
Лежить  наше  поле  тепер  поміж  нами
І  ліс  той  сосновий  навіки  засох.

І  спогади  в  пам’ять,  як  гострі  ножі…
Тепер  і  у  мене  порвалась  струна.
Сьогодні  щасливі,  а  завтра  –  чужі…

Здалось  у  вікно,  що  надворі  –  зима…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269190
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.07.2011
автор: Vogneslava_Svarga