Вже сонце повертає день на зиму,
І розцвітає папороть в гаю,
А на Івана дощ сліпий купає
Червоні вишні у моїм саду.
Вже по смерканні пахнуть матіоли,
Так п'янко, млосно й загадково,
Голубить ласий місяць пелюстки віоли,
Зажди, рожевий ранок ще не скоро.
Червоні маки крапельками крові
Палахкотять і гублять пелюстки,
А вітер із дощем в таємній змові
Блукають ніччю наче байстрюки.
Ще трохи, - й зацвітуть жоржини,
Предвісники осінніх перших днів,
І стане серпень по стерні ходити,
Скликаючи у вирій журавлів.
2001р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269148
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.07.2011
автор: Лана Сянська