Вона так заворожує мене чомусь,
Десь манить подихом живого серця
У собі гублюсь і при ньому віднайду
Якісь розпущені думки й відверті.
Немов магнітом, він притягує усе,
Чого торкається його текстура
І поцілунок вітру в безконечності несе
Ті тексти, що не взяла коректура.
Вона так заворожує мене. Чомусь
Ми різні дико у своїх кольорах -
А може й добре - заблудитися боюсь
У монотонності старих мінорах.
08.07.2011 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269134
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.07.2011
автор: hronik