Спересердя мені відпалив: - Канцелярська душа, –
І подався шукати екзотики десь у Брунеї…
А чи ти хоч би раз намагався заглянути в неї,
Де між стовпчиків цифр зріють рими нового вірша?
Я втішаю себе: ти напевне побачиш колись:
Моє серце злітає з лелеками в вирій до тебе,
А веселка тебе огортає й підносить до неба…
Без надії благаю і молюсь за тебе: - Проснись!
Вийди враз з моїх снів. Повернися у вир моїх мрій –
Там, де пристрасті жар, де купальські відсвічують чари…
Ти не прагнеш очей моїх – бачиш лише окуляри,
Та душа канцелярська все вірить, що ти будеш мій.
6.07.11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268957
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.07.2011
автор: Salvador