Супротив тіла і душі
і кастаньєт наруга –
Це танго, наче бариші, –
за дружбу і за друга…
А серце, – як золотослів
надій, де й досі – протяг…
Ти не повинен, бо не зміг
спинити час і потяг..
А він пішов! Уже тепер
на швидкості у далі…
Наш липень… Він для нас – помер…
А ластівки – кричали…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268931
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2011
автор: zvitka09