(Вона):
Ти друг, чи так? Скажи мені між іншим,
Бо я вздріваю в посмішці твоїй
Якийсь хід слів, а, може, навіть й більше...
А якщо ні, то зразу дай відбій.
(Він):
Пробач, що не сказав тобі відразу,
Вже - позолота втрачених ночей.
Тобі ж болить…болить почата фраза,
Промовлена без вогнику очей.
(Вона):
Ти друг, чи ні? Скажи мені не вголос.
Я право маю знати, чи не так?
Ми ж часто так сліпі на те, що поруч,
Воно ж лишає зашкарублий знак.
(Він):
Пробач ….змовчав, хоч не мовчали руки,
любов у дружбі - тягарем лягла.
Між цим шаленим та сердечним стуком -
Обійми ще не стратили тепла…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268727
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.07.2011
автор: Михайло Плосковітов