Твоя душа закована в оковах хугових
І серце зачароване в обіймах снігових.
Ти оповитий холодом, та то лише на мить,
Бо віднайду я золото щоб лід той розтопить.
Як вийде сонце вранішнє, промінням обійме -
Розтане лід незайманий, водою потече.
І знов весна...
Мов молодість вривається в життя.
Нема вже того холоду - буяють почуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268679
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.07.2011
автор: Катя Сус