На острівці між джунглів кам’яних,
Де всі шукають вигоди й резону,
Гуде косарка. В вихлопах чадних
Чужі дядьки стрижуть чужі газони.
Здавалось, що мені до праці їх?
Та, запах рветься з-під ножів на волю –
Знайомий запах стебел трав’яних;
І серце враз стискається до болю.
Й летить душа крізь простори й часи
В луги дитинства, де ганяли босі,
Де жайворонка спів під свист коси
Лягав спочити у пружні покоси
І де, лиш Сонце визирне на мить,
Луги тонули в ароматі сіна…
Іду бруківкою, а в грудях так щемить
За часом, де збивалися коліна.
04.07.11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268583
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.07.2011
автор: Salvador