Сліди зірок на вицвілому небі,
Сочиться з них терпкий космічний мед.
Сліпих комет сполохані амеби
Літають десь, торкаючись планет.
Повільний плин міжзоряного часу
Повз стоптані окружності орбіт
І викиди космічного екстазу
Між спалахів пульсуючих порід.
Туманностей таємний мікрокосмос
І руни незапалених сузірь -
Це все в тобі. Це все занадто просто.
Бо космос - він у кожному. Повір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268477
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.07.2011
автор: Олександр Гриб