Віртуозно, майстерно, зухвало
ти заграв своє соло в житті.
І спокійно тебе заховала
штора смерті в розлогій пітьмі.
Руки бігали швидко, шалено!
Із завзяттям кидався у бій.
Очі блискавки мчали скажено -
ти все знав, не кричав собі "Стій!"
Все закінчилось просто й раптово,
так душею злетів до небес!
Мить блаженна була і казкова.
Тут помер та у серці воскрес!
Образ сили, тривоги і втоми
поєднався із ніжністю рук...
Так залишився всім невідомим,
лише знаю...- ти більше ніж друг...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268228
Рубрика: Присвячення
дата надходження 02.07.2011
автор: тепла осінь