А дощ той, немовби сталевий,
Таврує шибки охололі,
Розтоптує - хмільний - червневі
Останні секунди вже долі.
Крізь ніч закричить – навіжений –
Дарма все, хоч голос вже хрипне…
Лиш дощ-сирота й сама темінь,
І червня нема, бо вже липень.
Так ливень, мов ширма бездушна,
Сховав сподівання червневі,
А потім із темряви рушив
Назустріч липневому дневі…
24.00
30 червня – 1 липня, 2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267982
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.07.2011
автор: АнГеЛіНа