Мій рідний край... У ньому щастя й смуток,
І шум тривог, і зустрічей краса...
І серця стук спиває, наче трунок,
З дніпрових круч блаженні небеса.
Це все моє: тумани на світанні,
На річці ряска і старий курган...
І я для цього жить не перестану,
Допоки в серці б'ється ураган
Надій, любові, щастя, сподівання
Й очей не застелив іще туман...
Я тут живу! Тут корені прадавні
Моїх дідів глибокі проросли.
Зелені пагінці, насіння раннє -
Щасливі дні, що близько підійшли,
Вони ростуть і множаться, і зріють,
І крона їх до сонця досяга...
Вони ту зірку дужче розігріють,
Бо й для такого є у них снага!
Радіє з того ненька-Україна!
Карпатські гори і Донецький кряж -
Це все наймальовничіша картина,
Найкраще в світі писаний пейзаж!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267940
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2011
автор: Флоренція