Коли затихають пульсації
Нечутно скрадається ніч
Навіяні небом прострації
Ми з болем в душі віч-на-віч
Розірване серце
Роками не б'ється
Пітьмою узяте в полон
Нездатне до фарсу
На грані колапсу
В обіймах байдужих долонь
А розпач, залишений в часі
Озветься у скронях старих
На попелі цивілізації
Лиш храми вчорашніх святих
Від бога до бога
Пекельна дорога
Розтрощених часом надій
Юрбу за юрбою
Рятують молитви
Високоідейних повій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267760
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.06.2011
автор: TarlsoN