Про Вас я згадала в дощ..
Ніби з відра..холодний..жалючий..
Згадала Ваш погляд..до болю пекучий..
Згадала що в нас - "не зійшлось"..
Згадала про Вас вночі..
Коли і не спалось і навіть не жилось..
Складала у пам"яті все що лишилось..
Гортала сторінки..пусті..
І просто тоді запекло..
А плакати навіть і сили не було..
Так дивно..що я Вас на стільки моментів забула..
Так ніби Вас і не було..
А тут от чомусь згадала..
Черговим і сильним дощем в кінці червня..
Назвалась "колишня" а розум твердив - "попередня"..
Я в спогадах все переграла..
Тепер треба знов забути..
Прогнати той ввічливий спогад..хай зникне..
Бо ж серце відчує щось знову і знову привикне..
До того чому не судилося бути..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267725
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.06.2011
автор: Ірина Гнатюк