Скинути б з себе тогу
І більше не оглядатися від азарту
Голою брести луками.
Малювати посмішки на піску,
Обирати спонтанно нову дорогу
Не планувати, йти так – без карти
Милуватись природними звуками
І бути із Всесвітом на зв’язку:
Без цього трешу і авангарду…
А ще б ...засипати ріки ніжністю
І залити ґрунти уявою
Мати в імені дивні літери
Бути завжди безпечно правою…
Таврувати б шляхи на Південь
І мовчати, так вірно, зі змістом
Рахувати години з придихом
Наче бачу свого Монте Крісто,
Що підійде і скаже: «Підемо!»
На околицях міст – журитися,
На вокзальних лавах - дрімати,
Мати кілька причин лишитися
Вічним учнем Природи,
за парти б...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267724
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.06.2011
автор: Наталка Тактреба