Данина цій свічі - перший лист і утоми сургуч,
Небеса і піснями не приспаний спокій.
Так минає остання з твоїх невгамованих скрух,
Твої сни наче стовб на оцім перехресті історій.
Ще відкриті для світу твоїх п"ять невимерзлих стигм,
По живому б"є дощ, осідає на покуті простір.
Залишився лиш звук, лиш зарева пломінь стих.
І не диму при осені, талому снігу повір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267641
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.06.2011
автор: Бука