Думок було багато в голові,
Вони сплелись у дещо амфотерне.
А що із ними діяти мені?
Назад уже ніхто їх не поверне.
Не можу їх привести до ладу.
Вони, як птахи вільні, відлітають.
Із них так важко обирать одну,
Її неначе інші затуляють.
Та раптом засвітилася одна
Ясним вогнем солодкої надії,
І я кидаю все. Пишу листа,
Тільки не словом – нотами дрібними.
Я розкажу про те, як зорі сяють,
Як радісно співа душа в мені.
Я розкажу, як хороше буває,
Коли сади біліють навесні.
Лиш не питайте ви, кому пишу,
Бо я сама цього іще не знаю.
Словами я нічого не скажу,
Тож всі думки у музику вкладаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267530
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2011
автор: AMADEUSSA