В житті частенько ми не помічаєм,
Наскільки радості багато маєм.
Говоримо лиш про проблеми і невдачі
Й не додаємо те, наскільки ми ледачі.
Ми швидко забуваєм власні помилки,
Немов їх не було і взагалі.
Шукаємо кохання десь на стороні,
Читаючи романи і казки,
Чекаємо ми принца на білому коні.
Або принцесу, милу і чарівну,
Яку від сну самотнього, єдиний
Врятує поцілунок принца щирий.
Життя швиденько наше проминає,
І стрілка годинникова спокою не знає.
Давайте ж не шукати казок у житті,
Бо не про нас написані вони
Давайте цінувати кожну мить,
І ближніх всіх своїх любить .
Радіти сонечку земному
І серце відкривати лиш одному!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267508
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2011
автор: Alex_13