Ось упала сльоза;
І срібляста коса
Там пожне, де сльоза проронилась.
Ті жита золоті,
Ті літа молоді,
Що колоссям колись колосились...
І впаде сивина,
Як життя пелена
На волосся нічною росою.
І стоїш ти одна,
І стоїш ти сумна,
А була ти колись молодою...
Лиш благання одні
В сивій тій пелені
Струмом болю крізь серце пролились:
"Де ж ви, мої літа !?
Де ж пора золота !?
Як роса на світанку поділись...".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267459
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.06.2011
автор: Юрась Пухнастий