Нежданна осінь

Котить  літо  стиглими  житами
Запашні  припечені  хліба.
Вже  крадеться  вересень  стежками,
Ох,якби  не  стрітися-та  ба...

Так  жалію  ту  стару  тополю,
Що  на  стріху  струшує  росу,
Розбере  до  відчаю,до  болю
Листопад  пісенну  ту  красу...

І  вкрадуть  смагляві  мароканці
Жовтий  диск  з  високої  гори!..
Відгуляє  літо  свої  танці
І  погубить  теплі  кольори.

І  світанки  випустять  тумани,
Щоб  пливли  димами  по  ставках...
Ох,яка  ж  ти,осене,нежданна,
Як  полин  душі  моїй  гірка...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267368
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.06.2011
автор: Наталя Данилюк