Він вже збирався вдосвіта піти...
Вона його і досі не сприймає.
Піти на край, піти за всі світи.
Його надія - тінню помирає!
Тяжко зробити раптом отой крок!
Любов до неї серце розтинає.
Терпів, ішов, стомився дуже, змок...
Її за це ні краплі не картає.
Може зарано бити в передзвін?
Може усе і станеться зимою?
Може він – доля... Може він???
Усе життя лиш житиме тобою?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267362
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2011
автор: Урюпін Анатолій Іванович