Рушник де мальвами на дні
Матуся вишила мені
Пурпуру честь, його натхнення
Очей своїх благословення
У дальню путь, у рій примхливий,
Що є ім’я йому Життя
Дарунок лине шанобливий
То Захисник мого буття;
То є найкріпші в світі лати
Фортець турботи й співчуття
Тебе, Мінлива, йду долати –
Молилась ненька за дитя...
Квітнуть пишним весен цвітом
Найпрекрасніші вуста
Запал серця - віє літом,
Чорних брів дуга густа
Сяйвом срібла темних гір –
Заблищить яснійший зір
Мудрих барв осінніх стрій –
То редути гострих вій
Думка зморщена з чола –
Що у світ мене вела...
Руки ніжні – оберіг
Я у лоні снів твоїх!
Усмі’шки радість на поріг -
Вінець то вдячностей моїх
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267356
Рубрика: Присвячення
дата надходження 27.06.2011
автор: Freedom9